Ласкаво просимо до «Її PR-подорожі» — серії інтерв’ю з впливовими жінками, які творять зміни у світі зв’язків з громадськістю. У цьому випуску ми з радістю занурюємося у захоплюючу історію кар’єри Oksana Muse, міжнародного комунікаційного стратега та креативного продюсера.
Приєднуйтесь до нас, щоб дізнатися про унікальні інсайти та досвід, які сформували її дивовижну подорож у сфері медіа, маркетингових комунікацій та виробництва креативного контенту.
Розмова з Oksana Muse, комунікаційним експертом
Чи не могли б ви представитися нашій аудиторії та надати короткий огляд свого шляху в сфері медіа, маркетингових комунікацій та своєї нинішньої ролі — глобального комунікаційного стратега та креативного продюсера?
Загалом, моя 15-річна кар’єра була сповнена перипетій, пов’язаних зі змінами в різних індустріях та країнах. Завжди охоча до пригод і захоплена мовами, письменництвом, музикою, івентами, підприємництвом і комунікаціями, я здобула ступінь магістра з менеджменту міжнародної торгівлі та цифрових комунікацій.
Я працювала на телебаченні, в креативних рекламних агентствах і продакшнах, а також безпосередньо з міжнародними брендами, чиї місії та амбіції були надто захоплюючими, щоб не підтримати їх. Усе це я починала з нуля в трьох різних містах світу — Києві, Дубаї та Празі.
Зараз я приватний підприємець і фрілансер, який надає послуги з маркетингових комунікацій та створення креативного контенту. Серед моїх останніх проектів — брендова фотосесія для готелю The Julius Prague Hotel (Julius Meinl Living) та бренд-комунікації для Fairo App (проект Raiffeisenbank International).
З огляду на ваш різноманітний досвід у журналістиці, кіновиробництві, рекламі, цифровому маркетингу та PR, як ваша освіта в CIPR та курс SEO від Стенфордського інституту безперервної освіти сприяли вашому успіху в галузі глобальної комунікаційної стратегії та креативного продакшну?
Я завжди вважала, що найкраща інвестиція — це інвестиція в себе. Саме тому, поряд з витратами на сім’ю, подорожі, красу та здоров’я, в моєму річному бюджеті завжди була стаття витрат на освіту. Я обирала англомовні заклади з відмінними відгуками, репутацією та доступними цінами.
Для мене навчання — це більше отримання знань, ніж нетворкінг. Я записалася на курс SEO в Стенфордському інституті підвищення кваліфікації, щоб покращити свої навички SEO, які, на мою думку, є важливими для кожного фахівця з комунікацій. Курс CIPR допоміг мені оцінити та підвищити свій професійний рівень, отримавши комплексне розуміння ландшафту моєї галузі. Лекції PR-футуролога Стюарта Брюса були надзвичайно актуальними та глибокими.
Я налаштована продовжувати навчання паралельно з виконанням своїх обов’язків дружини та матері, адже це моя додаткова суперсила, яка надає мотивації та впевненості в житті та майбутньому.
Ви працювали PR-менеджером в Euro RSCG Kiev (зараз Havas Village UkraineKyiv), а пізніше займали посади, пов’язані з корпоративними та бренд-комунікаціями в Ensana і Fairo, як би ви визначили ключові відмінності між корпоративними та бренд-комунікаціями, і як ці відмінності впливають на ваш стратегічний підхід?
Коли я тільки починала займатися PR, це були B2B комунікації — написання прес-релізів про проекти агентства, підтримка відносин з нішевими бізнес-ЗМІ, які висвітлювали маркетингові новини, подача заявок на премії, організація корпоративних заходів, які сприяли підвищенню іміджу агентства всередині компанії, навіть подарунки на день народження клієнтам агентства були в моєму переліку обов’язків. Чесно кажучи, після 3 років однієї і тієї ж рутинної роботи я була переконана, що ніколи не повернуся в PR. Я звільнилася і повернулася до продюсування.
Через кілька років мої обов’язки розширилися до комунікацій бренду, і, попрацювавши пліч-о-пліч з різними професіоналами індустрії з різних країн, я почала отримувати задоволення від усіх завдань, так чи інакше пов’язаних з піаром. Будь то підготовка прес-релізів, організація прес-турів, створення контенту для соцмереж та інтернету, робота з інфлюенсерами, написання стратегії та просто пошук історій, які може розповісти бренд, — море можливостей і безмежний політ фантазії. У цьому головна відмінність від корпоративних комунікацій.
За 15 років міжнародного досвіду ви спостерігали як змінювався український PR-ландшафт. Чи не могли б ви поділитися думками про те, як розвивалися PR-практики в Україні за останнє десятиліття, і хто був вашим джерелом натхнення на ранніх етапах кар’єри в порівнянні з теперішнім часом?
У 2010 році моїми натхненниками у сфері PR були керівники двох PR-агентств — Оксана Гошва та Володимир Дегтярьов. Як сильні професіонали та проактивні підприємці, вони були моїми авторитетами на той час. Однак PR-індустрія в Україні була ще далека від світових стандартів. Звичайно, те, що ми спостерігаємо зараз, з глобальним розвитком цифрових комунікацій, є величезною зміною.
Погляньте на нове покоління Z-комунікаційників, що з’являються з українських стартапів, таких як Reface, Headway чи Promova. Також зверніть увагу на інноваційне просування кампаній United24. Цікаво спостерігати за припливом медіа-спеціалістів, які переходять у маркетингові комунікації, і за тим, як зростає кількість українських фахівців з комунікацій, які отримують міжнародну кваліфікацію. Я вважаю, що українські PR-фахівці зараз дуже конкурентоспроможні з фахівцями з ЄС та Великої Британії, і це далеко не та ситуація, яка була десять років тому.
Як досвід роботи в тележурналістиці вплинув на ваш підхід до комунікації, і що спонукало до переходу в сферу PR та реклами?
Телебачення дало мені неймовірні знання про відеоконтент — від інтерв’ювання, написання сценаріїв, креативного сторітелінгу, публічних виступів, закріплення комунікаційних навичок до технічної частини виробництва. Тепер, коли мені потрібно використовувати відео або формат «питання-відповідь» у своїх комунікаціях, я звертаюся до свого журналістського досвіду.
Ви займалися створенням відео- та фотоконтенту, зокрема, під час роботи продюсером у Visit Dubai, як ваша здатність створювати візуальний контент вплинула на вдосконалення ваших комунікаційних стратегій протягом вашої кар’єри?
Участь у масштабному виробництві контенту та створенні бренду для Dubai Tourism була неймовірною можливістю застосувати свої навички та попрацювати з чудовими професіоналами з усього світу. Під час створення візуального контенту я працювала пліч-о-пліч з відділами зв’язків з громадськістю та соціальних мереж, включаючи інфлюенсерів, формати соціальних мереж та ідеї інтерактивного контенту, щоб просувати Дубай як найкращий туристичний напрямок у світі. Побачити, як невеликі вклади різних гравців команди створюють повну картину бренду, було неймовірно цікаво і корисно для моєї майбутньої роботи в якості бренд-менеджера з комунікацій.
Чим відрізняється специфіка PR у стартапах, фінтеху та елітному готельному бізнесі, і які особливі проблеми постають перед цими галузями?
Я помітила, що не так багато стартапів покладаються на PR, тому що це довгострокові, великі інвестиції, і вони повинні відповідати очікуванням інвесторів з точки зору ROI. Якщо тільки у них немає сильного лідера, який є так званим «батьком бренду» і готовий говорити про свій бренд вдень і вночі.
Готелі часто користуються інструментами, такими як інфлюенсер-маркетинг та прес-тури, щоб ефективно комунікувати бренд із публікою. Такий підхід дозволяє їм побудувати позитивний імідж та забезпечити стабільний потік клієнтів, розуміючи, що інвестиції у PR повернуться з часом у вигляді успішних продажів.
Ви працювали в різних країнах, зокрема в Україні, Чехії, ОАЕ та Великобританії. Наскільки відрізняються вимоги та очікування від PR-фахівців у цих регіонах, і що ви можете порадити тим, хто працює на цих різноманітних ринках?
Насправді, я працювала з багатьма фахівцями з комунікацій. Підходи у них різні. Якщо британці більше покладаються на професійно прораховані, структуровані плани з належним сторітелінгом, що ґрунтується на вибіркових ідеях, то в комунікаціях у Центральній та Східній Європі ми бачимо велику залежність від реклами та оплачуваних статей. Арабський підхід зазвичай ґрунтується на побудові дружніх особистих стосунків з впливовими людьми або видавцями, тому зазвичай це довгострокова співпраця. Коли нам потрібно було підготувати промо-ролик для Дубайського шопінг-фестивалю в дуже стислі терміни, завдяки зв’язкам PR-директора нам вдалося залучити до 10 інфлюенсерів, які з’явилися в останню хвилину. У Празі, наприклад, це навряд чи було б можливим.
Як ви розумієте значення особистого брендингу для PR-фахівця, і як він вплинув на вашу кар’єру, коли ви прийшли на роботу в Fairo?
Особистий брендинг для мене — це демонстрація мого досвіду та досягнень. Я твердо переконана, що обмін реальними прикладами з мого портфоліо та висвітлення успіхів брендів, з якими я працюю, формує більшу довіру до моєї професійної персони, ніж просто обмін порадами щодо інструментів штучного інтелекту та відвідування нетворкінгових заходів.
Наразі я прагну зарекомендувати себе як самостійного фахівця з маркетингових комунікацій та продюсера контенту. Ці зусилля спонукають мене замислитися над своїм брендом, наголошуючи на бажанні не бути прив’язаною до якогось конкретного бренду, а скоріше бути визнаною за свої вміння та навички. Я прагну бути кращим вибором для генеральних директорів, засновників або операційних директорів, які шукають досвідченого професіонала у сфері бренд-комунікацій, що охоплює весь спектр від зв’язків зі ЗМІ та соціальними мережами (чемпіон у важкій вазі з PR) до виробництва відеоконтенту, найпотужнішого формату в цій галузі. Я також є ментором Femme Palette, міжнародної менторської платформи та спільноти, яка допомагає окремим особам та компаніям процвітати завдяки наставництву. Це дозволяє мені зустрічатися з жінками-однодумцями, відвідувати професійні заходи та ділитися своїм досвідом з тими, хто його потребує.
Як ви оцінюєте роль і присутність жінок у PR-індустрії, і якими думками можете поділитися щодо викликів і можливостей для жінок у цій сфері?
У Aș per Enterie, глобальній мережі незалежних PR-компаній, від 60% до 75% PR-фахівців — жінки. Вони конкурують, вони підтримують одна одну, вони надихають.
З кожним роком я бачу все більше спільнот для жінок у сфері маркетингу та комунікацій. Ось декілька з них: «Дівчата в маркетингу», «Жінки в PR». Але, як зазначено в іншому звіті, 30% керівників провідних PR-компаній є чоловіками.Виникає питання: Чи дійсно ми хочемо займати посади генеральних директорів, чи ми щасливі робити те, що ми робимо? 🙂 Мені подобається ця стаття в блозі Стюарта Брюса, написана 8 років тому, але все ще актуальна і сьогодні: Сім речей, які PR-фахівці можуть зробити, щоб розширити можливості жінок у Міжнародний жіночий день. Подолання гендерного розриву та створення безпечного, дружнього до сім’ї робочого місця все ще залишається викликом для всіх нас, в тому числі і для тих, хто працює в PR.
